21 листопада - День гідності та свободи

18.11.2021 13:17

Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. 
Указом Президента України від 13 листопада 2014 року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного  та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, установити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада.
У цей день свідомі українці  вийшли на майдан, вибираючи свою гідність. Вони боролися за те, щоб Україна стала справді незалежною Європейською державою. Нація потребує активності, єдності, самопожертви.
На майдані в Києві вже були перші жертви, чути було стогони поранених, але українці з рідкісною впертістю боролися далі. Ніхто не думав відступати.
 
"— Що треба відповідати, коли тобі кажуть «Слава Україні»?

 — Героям слава, — Поля підхопила Мар’яну під руку, наче відчувала — та зараз упаде, усміхнулася зажурено. — Певно, ти права, Мусько, тут є покидьки, але більшість — герої…Герої Майдану ще не здогадувалися — за півтора місяця сотня поляже, тисячі назавжди скалічаться, і у всіх живих на серці залишиться грубий, як міліцейський кийок, рубець. Хто завтрашнього дня страшиться — сьогодні не живе, а Майдан жив, натхненно і вперто розливав навкруги хвилі жаданої волі, як гідності: по бруду, зламаних лавках, автопокришках, зім’ятих пластикових стаканчиках — форма танула, поступаючись місцем суті. Хіба воля буває чистенькою, як відпрасований фрак? Коли це воля пахла парфумами? Тільки потом… Чому ж ти, Боже, не дав, щоби тільки потом. Не кров’ю…"(Дюко Дешвар "Покров")

Небезпека стала очевидною. Із останніх сил боронилася молодь від ворога, який розстрілював її на короткій дистанції. Але патріоти не відступали. Одна з учасниць Майдану, Олена Стадник - Стефурак, казала: "Майдан - цепро те, як важливо не відступити.Це коли щохвилини - або ти,або тебе.Чи коли тебе весь час запитують: "Що робити?"І у тебе немає відповіді на це питання. Майдан - це також про те, як не втратити віру".
А сніг іде. Все білим покриває.
Жовто-блакитні прапори кругом.
Упав боєць, від кулі помирає
Там на Майдані під щитом.
Вони пішли, як разом ідуть браття
На захист рідної землі.
Не повернулися небесна сотня
Як птахи в небо попливли.
А сніг іде. Все білим покриває.
Жовто-блакитний прапор на снігу
Душа летить, а небо зустрічає
Дарує мир і вічную весну
І до цих пір на території нашої держави немає спокою, після Майдану  розпочалися військові дії на Сході України, в ході яких було втрачено вже кілька тисяч життів солдат та мирних жителів.
Дивлячись на нинішнє становище нашої країни, впевнені, що немає такого українця, який би не бажав миру і спокою Україні. Весь народ нашої держави об’єднався нині проти агресора. Багато чоловіків та жінок мужньо захищають кордони нашої країни. Багато хто із людей працює в тилу для підтримки солдатів.
Минуло зовсім небагато часу і про захисників нашої держави  почали писати книги, знімати кінофільми, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов’язку – стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, – виховують  юних українців. Бо вони – справжні герої, які у нерівному двобої протиставили  свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін. 

 

Назад