8-9 травня в Україні - День пам’яті та примирення та 75-а річниця Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

04.05.2020 07:01

24 березня 2015 року Президент України Петро Порошенко видав Указ “Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни” (далі – указ). Метою цього указу є:

- гідно вшанувати подвиг Українського народу, його визначний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні;

- висловити повагу усім борцям проти нацизму;

- увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни;

- посилити турботу про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань;

- утвердити спадкоємності традицій воїнів – переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідувати суспільство навколо ідеї захисту України.

Указом в Україні встановлюється День пам’яті та примирення, який повинен відзначатися щороку 8 травня.Якщо звернутися до досвіду відзначення дат 8 і 9 травня у деяких країнах світу, то назви свят говорять самі за себе: у Великій Британії та країнах Співдружності – “День Перемоги в Європі” (7 травня); у Вірменії – “День Миру”; у Норвегії – “День визволення”; у Словаччині – “День перемоги над нацизмом”; у США – “День Пам’яті” (кінець травня); у Франції – “День Перемоги”; у Чехії – “Національний День”.

22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію №A/RES/59/26, в якій проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення . У зв’язку з цим було визначено, що державам-членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, щороку відзначати один або два дні (8 і 9 травня) як данину пам’яті всіх жертв Другої світової війни.

Україна обрала європейський шлях розвитку, що передбачає і прийняття європейських моральних і культурних цінностей, у тому числі у вшануванні пам’яті про жертв воєн і конфліктів. Європейський підхід – це передусім вшанування пам’яті усіх жертв війни для недопущення подібних трагедій у майбутньому.

Вже минуло 75 років з тієї травневої ночі , коли замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов мир, довгожданий , вистражданий , оплачений найвищою ціною-ціною крові і сліз. Все далі відходять грізні і важкі роки Другої Світової війни, але не згасає пам'ять про тих хто віддав своє життя і захистив рідну землю від ворогів.. Якою дорогою ціною далася ця перемога! Скіkьки життів , забрала та страшна війна! Скільки доль зруйнувала вона! У кожній українській родині  є хтось, хто воював за Батьківщину, хтось не повернувся з полів битви. Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони святиня нашої пам’яті.

Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Hімеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій великої Британії та Канади (45 тис.осіб), Польщі (120 тис.), СРСР (більше 6 мільйонів), США (80 тис) і Франції(6 тис), а також визвольного руху в самій Україні (100 тис в УПА)-разом 7 мільйонів. Понад 2,5 млн українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, більше 2 тисяч стали Героями Радянського Союзу, з них 32 –двічі, а найкращий ас авіації України Іван Кожедуб – тричі.

Про Другу світову війну написано багато книг, документальних і художніх. Усіх і не перелічити. Тому у запропонованій презентації ми не будемо  намагатися представити всі найкращі книги про ці буремні роки, а наведемо уривки з творів українських письменників - фронтовіків, у яких відображені почуття людини, яка боролася з ворогом, бачила багато страждань, перемагала боль від ран і знаходила сили, щоб воювати далі.