День партизанської слави

У День партизанської слави в Україні вшановують відважних патріотів, які боролися за нашу свободу.

22 вересня щорічно в Україні відзначається День партизанської слави. Раніше в це свято згадували в основному партизанів Другої світової війни. Але з 2014 року і в 2022 році в багато партизан з'явилося серед наших сучасників. Ці хоробрі люди протистоять озброєним солдатам на тимчасово окупованих Росією територіях.

День партизанської слави - історія свята

День партизанської слави був заснований указом Леоніда Кучми  22 вересня 2001 року, в день 60-тої річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента № 1020/2001 від 30.10.2001.2001 році "на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у Другій світовій війні". У цей день щорічно вітають партизанів і вручають їм нагороди.

Історія партизанського руху українців

Під час Другої світової війни на українських територіях в тилу нацистів діяло близько 200 тисяч партизанів. 6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутних втрат гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з’єднань Радянської Армії на захід. У липні 1942 року був створений Український штаб партизанського руху, який очолив Т.А. Строкач. Імена керівників партизанських  з’єднань  С.А. Ковпака, А.Ф. Федорова,  С. В. Руднева, М.М. Попудренка, В.А. Сабурова відомі  не лише в нашій країні, а й за кордоном. Усього на території України діяло 60 партизанських об’єднань, у яких воювало більш ніж 500 тисяч народних месників. Під час бойових дій  вони знищили більше 1 млн. німецько-фашистських загарбників, пустили під відкіс 20 тисяч ешелонів з живою силою ворога, бойовою технікою, боєприпасами, горюче-мастильними матеріалами.

За мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизанів і підпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя Радянського Союзу. Сьогодні ми згадуємо і про подвиг воїнів Української Повстанської Армії, які боролися за незалежність України проти німецьких військ. З розсекречених документів вже відомо, що вони доставляли багато клопоту німецьким окупантам. Про це свідчать німецькі документи часів Другої світової війни, наприклад, в звіті СД за 19 березня 1943 йдеться: «У генеральному окрузі Волинь-Поділля націоналістична українська ... банда розвиває власну активність ..."; в липні 1943 року занепокоєність ситуацією з УПА висловив керівник генерального округу Волинь-Поділля Шене в записці на ім’я А. Розенберга: «на Волині немає жодної області не зараженої націоналістичними бандами. Особливо в західних областях ..."; шеф СД в Галичині телеграфував 22 квітня 1944 керівнику СС Г. Мюллер: "УПА виступає в регіоні як переконлива дестабилизирующая сила".

Хочеться розповісти про партизанський рух Краснолиманщини. 7 липня 1942 року гітлеровці та їх сателити (румуни, італійці) окупували Красний Лиман. Боротьбу з ними в тилу ворога організували Арсеній Олександрович Демченко, Василь Тимофійович Боровик, Леонід Абрамович Кошуба і Василь Петрович Тертичний.

Партизанський рух на Краснолиманщині можна розділити на два періоди. Перший  період – липень 1941 – липень 1942 року. Тоді лінія фронту проходила Сіверським  Донцом у 7 – 8 кілометрах від райцентру.

Другий – 7 липня 1942 року – 1 лютого 1943 року, коли район окупували німецько-фашистські загарбники.

У серпні 1941 року почалася активна підготовка організації партизанських загонів. Відбір людей здійснювали на добровільній основі. До кінця вересня  партизанські загони були загалом укомплектовані. 19 жовтня були затверджені їх назви, командири і склад.

Партизанський загін «М» з 24 чоловік очолив керівник районної контори «Заготскот» Костянтин Демидович Мележик. Секретар партбюро станції Красний Лиман Михайло Овсійович Агафонов став на чолі партизанського загону «А» з 29 чоловік. З робітників дорожно-транспортного  відділу НКВД і залізничних лінійних станцій Північно-Донецької залізниці укомплектований загін «І» на чолі з  оперуповноваженим комітету держбезпеки станції Красний Лиман Григорієм Опанасовичем Іщенко. Загін  складався  з 23 чоловік. На початку грудня 1942 року Тимофій Іванович Чібіс організував партизанську групу з 11 чоловік. Для народних месників обладнали бази в лвсах, завезли боєприпаси, продукти, одяг і взуття. На початок листопада 1941 року партизани мали на озброєнні 8 кулеметів різних марок і автоматів,15 наганів і пістолетів, 60 гвинтівок, а також вибухівку і боєприпаси.

У зв’язку з тим, що лінія фронту проходила по Дінцю, партизани тісно співробітничали з бійцями 6-ї та 9-ї армії. Загони Іщенка і Мележика ще до окупації провели більше ніж 30 бойових операцій, виловлювали і знищували фашистських шпигунів і розвідників.

4 листопада поблизу Ямполя знищили  трьох фашистських лазутчиків. У листопаді поблизу села Студенок Ізюмського району партизани із загону Іщенка знищили 19 кінних ворожих розвідників. Разом із 970 стрілецьким полком загін «І» в бою  за село Червоний Яр Ізюмського району знищили 150німецьких солдат і офіцерів. 8 січня 1942 року загони Агафонова і ямського Потирайла разом з частинами Радянської Армії розгромили великі сили ворога по правому березі Дінця, визволили села Закітне і Криву Луку. Лише в Кривій Луці було знищено 36 гітлеровців. Партизанський загін «А» з 19 по 22 листопада 1941 разом з червоноармійцями визволив село Дронівку, знищив 28 німецьких солдат, двоє офіцерів було взято в полон.

Німецьке командування постійно закидало в тил Радянської Армії диверсантів, шпигунів. У травні 1942 року в Ямпільському лісництві загін Мележика ліквідував диверсійну групу в складі 19 гітлерівців і поліцаїв.

Майже щотижня партизани проводили рейди, знищували боєприпаси, пускали під откіс потяги противника, вв лісах, завезли боєприпаси, продукти, инищували німецьких солдат і поліцаїв. Під час  проведення бойових операцій першого періода партизанського руху, народними месниками з краснолиманських загонів знищено і взято в полон 67 шпигунів, поліцейських, старост, більше ніж 300 солдатів і офіцерів, виведено зі строю близько 20 км лінії зв’язку в тилу ворога, знищені десятки вогневих точок, захоплена одна німецька польова радіостанція. А у січні 1943 року партизани разом з регулярними частинами Червоної армії визволяли Красний Лиман.

Сучасні партизани

Після початку повномасштабної війни з Росією українські партизани показують дива відваги на окупованих територіях. Вони регулярно нагадують окупантам, що ті перебувають на українській землі. Наприклад, місті Токмак Запорізької області партизан підірвав себе разом з двома окупантами.

Значення свята

Історія рідко буває однозначною. У кожної медалі завжди дві сторони. Державне свято, присвячене героям партизанського руху в Україні, вшановує пам’ять всіх, хто боровся за визволення України від фашистської окупації. Воно з’явилося в національному календарі і як день пам’яті, адже проходять роки і прямих свідків того часу стає менше. Але герої не вмирають. Вони завжди будуть жити в наших серцях.