День Соборності

День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель. Соборність України - основа державності!

 Поняття “соборність” з’явилось у нашому науковому й політичному лексиконі порівняно недавно. Це загальна, органічна ознака будь-якої нації, – неодмінна умова її розвитку й процвітання. Вона означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. Це – один з найзаповітніших ідеалів багатьох народів світу. По-друге, соборність не обмежується лише ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовну консолідацію всього населення країни, єдність усіх її громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від досягнення реальної державності, забезпечення справжнього суверенітету і незалежності народу, побудови процвітаючої демократичної національної держави.

Для українського народу, віками позбавленого своєї власної державності та розірваного на частини між сусідніми країнами, дана проблема завжди була особливо болючою і неймовірно складною. Соборність для України – це єдність багатоманітності, об’єднання навколо спільного стрижня, яким є українська державність, українська ідентичність.

1 грудня 1918 р. у Фастові був підписаний “Передвступний договір” про об’єднання УНР і ЗУНР, у якому було заявлено про непохитний намір в найкоротший строк створити єдину державу. 3 січня 1919 року Національна Рада УНР у місті Станіславі (Івано-Франківськ) схвалила закон про об’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Наддніпрянською Українською Народною Республікою в Народну Республіку. 

Від імені Української Народної Республіки проголошує Директоріат цілому

Українському народові велику подію в історії нашої української землі.

Дня 3 січня 1919 р. в місті Станіславові Українська Національна Рада

Західно-Української Народної Республіки, як представниця волі всіх

українців бувшої Австро-Угорщини і як найвищий законодавчий їх орган,

святочно проголосила з′єднання Західно-Української Народної Республіки з

Українською Придніпрянською Народною Республікою в одну суверенну

Народну Республіку.

Вітаючи з великою радістю цей історичний крок наших західних братів,

Директоріат Української Народної Республіки рішив прийняти до відома це

з′єднання і ввести його в життя після умов, які означено в ухвалі з’єднаної

національної Ради з дня 3 січня 1919 р. Віднині зливаються в одне віками

відділені одна від другої частини України, Галичини, Буковини, Угорщини

Придніпрянська Україна в одну велику Україну. Сповнилися одвічні мрії, для

яких жили і за які вмирали найліпші сини України. Віднині є тільки одна

незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ,

увільнений могучим поривом своїх власних сил, має тепер змогу з′єднати

старання своїх синів для утворення нероздільної, незалежної української

держави на добро і щастя робочого народу.

Голова директоріату: В. К. Винниченко

Члени директоріату: Андріївський, С. Петлюра, Швець, Макаренко.

5 лютого 1919 р.

Цей день ми святкуємо зараз як національне свято. В бібліотеці була підготована виставка. Разом з учнями 7, 8 і 10 класів було проведено свято на честь Дня Соборності.