Народе мій, до тебе я ще верну...

Як добре те, що смерті не боюсь я

і не питаю, чи тяжкий мій хрест.

Що вам, богове, низько не клонюся

в передчутті недовідомих верств.

Що жив-любив і не набрався скверни,

ненависті, прокльону, каяття.

Народе мій, до тебе я ще верну,

і в смерті обернуся до життя

своїм стражденним і незлим обличчям,

як син, тобі доземно поклонюсь

і чесно гляну в чесні твої вічі,

і чесними сльозами обіллюсь.

Так хочеться пожити хоч годинку,

коли моя розвіється біда.

Хай прийдуть в гості Леся Українка,

Франко, Шевченко і Сковорода…

Ці рядки написав видатний український поет Василь Стус, людина рідкісного таланту і трагічної долі.  6 січня 2023 року виконується 85 років від дня його народження. Народився він                      6 (записаний 7-го) січня 1938 року в с. Рахнівці Гайсинського району Вінницької області. Закінчив Донецький педагогічний інститут, служив в армії, працював учителем, робітником, журналістом. У 1964 р. став аспірантом Інституту літератури АН УРСР, звідки його звільнили у вересні 1965 р. За виступ на захист заарештованих українських інтелігентів був переслідуваний. У січні 1972 р. заарештований і засуджений до 5 років таборів суворого режиму і 3 років заслання. Ув'язнення відбував у концтаборі в Мордовській АРСР, а заслання в Магаданській області. Після повного відбуття терміну покарання повернувся в Україну і жив у Києві. У жовтні 1979 р. став членом правозахисної Української Гельсінської групи, за що був заарештований у травні 1980 р. й засуджений до 10 років ув'язнення і 5 років заслання. Покарання відбував у концтаборі в Пермській області. Важко хворів. Помер у тому ж концтаборі 4 вересня 1985 року. 16–19 листопада 1989 року перепохований у Києві на Байковому цвинтарі.

    Автор збірок поезій, які за Стусового життя видавались тільки за кордоном: "Зимові дерева" (1970), "Свіча в свічаді" (1977), "Палімпсести" (1986). А також — рукописних збірок "Круговерть", "Веселий цвинтар", "Час творчості", досі не знайденої "Птах душі". Перша книжка, видана в Україні, — "Дорога болю" (1991), за неї Стусові посмертно присуджено Національну премію України імені Тараса Шевченка.  Прочитати твори з багатої поетичної спадщини Василя Стуса можна тут: https://docs.google.com/viewer?url=https%3A%2F%2Fshron1.chtyvo.org.ua%2FStus_Vasyl%2FChas_tvorchosti.doc

 2005 року йому присвоєно звання Героя України.

Пропоную вам презентацію про життєвий і творчий шлях поета. У ній використані уривки з книги Марини Павленко про дитячі роки письменника. https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=12854

Також пропоную вам буктрейлер за книгою «Василь Стус в творчості, спогадах та оцінках сучасників», прочитавши яку ви багато дізнаєтеся про цю видатну людину.  У 2018 році цей буктрейлер став лауреатом фестивалю «Шукай краси, добра шукай!». Саму книгу можна прочитати за посиланням https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/1732/file.pdf