Національний тиждень поезії
20 березня у 7 - А класі в межах Національного тижня поезії відбулася година поезії "Донеччина – наш дім, наш поетичний край". Її провели учителі літератури Т.В. Діброва і О.М. Постоєва та завідувачка бібліотекою О.А. Піддубна. Учні ознайомилися з історичним шляхом поезії в суспільстві, дізналися, коли в світі почали відзначати День поезії. Згадали про українських поетів - ювілярів березня - Тараса Шевченка та Ліну Костенко. Діти подивилися відеоролик про те, що слово Шевченка вічне і непереможне, а потім Тетяна Володимирівна Діброва прочитала вірш Ліни Костенко "Повернення Шевченка". Бібліотекарем була озвучена тема Національного тижня поезії - "Дім"та його гасло - рядок із вірша сучасної української поетки Ірини Шувалової — «Ріки незмінно течуть додому». Що для кожного з нас дім? Це - наше рідне місто Лиман, наша Донеччина, і врешті – решт уся Україна. Ось про все це і пишуть наші сучасні поети – земляки.
Учні прослухали твори лиманської авторки Міли Василенко про рідний дім, про війну і надію, про Україну - нашу рідну землю. Дім - це й рідні люди: чоловіки, жінки, діти, онуки, бабусі і дідусі. Про це написала Світлана Фоменко, поетка з села Вільного Волноваського району у віршах "Хочеш, я буду домом твоїм?" та "Розмова з бабусею". Про дім, рідний край були й поезії Тетяни Яковенко "Рідний дім" та Олега Фоменка "Є на світі козацька земля". Наші учні теж можуть писати гарні вірші. Про бездомне цуценя, яке знайшло свій дім серед військових написав свій вірш "У нас в країні всі життя цінують" учень 5 - А класу Кондрашов Тимофій. Наприкінці заходу Олена Миколаївна Постоєва і Тетяна Володимирівна Діброва запропонували дітям спробувати написати свої твори. І вони відгукнулися. Труш Євгенія надіслала свої вірші "Правда" і "Після зимового ранку". Це твори про життєві пошуки, правду, війну і мир. Про наш Лиман, про трагедію війни, любов до рідного міста, надію на його щасливе майбутнє написав Богдан Макаренко. Отже, недарма кажуть, що поезія - це найкраший засіб висловити те, що хвилює людей.